24 серпня Україна має одразу дві події: відзначає 31-й День Незалежності, а також журиться через повномасштабне вторгнення росії, якому сьогодні рівно пів року.
Нехай сьогодні з головної сцени нашої країни не лунають пісні, небо не осяюється яскравим феєрверками, а українці розкидані по світу. Однак саме цьогоріч, особливо яскраво відчувається радість за те, що усі ми – нащадки людей, які не стають на коліна й пливуть за течією, а з покоління в покоління сміливо відстоюють свої права, свободу та незалежність.
З кожним роком Україна стає сильнішою, українська мова набуває популярності, а українці доводять світові, що ми – надзвичайно сильна нація, яка невпинно будує своє майбутнє не лише за сприятливих обставин, але й у супереч всьому!
Пам’ятаймо, нашу незалежність не відібрати нікому. Вона всередині кожного з нас. Це наша непокірність, воля, віра та вибір. Це наш культурний код. Це наша посівна на замінованому полі, виставки у музеях із забитими вікнами та особистості, які проміняли безпеку на зброю задля захисту незнайомців!
Дякуємо усім та кожному, хто боронить нашу Державу, наближаючи, тим самим, день нашої перемоги! Незалежно від того чи тримаєте ви зброю у руках, займаєтеся волонтерством чи поширюєте інформацію в усіх можливих каналах зв’язку знайте, кожен з вас – творець НЕЗАЛЕЖНОСТІ!